Про фільм
Завантажити прес-кітДокументальна кінокартина про одного з найяскравіших, найгеніальніших українських художників. Мистець не лише всеукраїнського, але й загальнолюдського, а то й планетарного, масштабу! Лицар духу, філософ думки, естет пензля і слова. Визначний художник, заслужений педагог і навіть автор поетичних рядків – Олег Терентійович Мінько.
На своєму п’єдесталі він стоїть поруч зі Стусом, Калинцями, Чорноволом, Світличним… серед когорти тих шістдесятників і дисидентів, які, виходячи за поріг мовчання, творили портрет української України!
Ми всі ще недостатньо знаємо про Олега Мінька!
Він у своїй унікальній творчості поєднав естетику й колорит Західної та Східної України. І він заслуговує на відкриття його світові та широке захоплення й визнання.
Передісторія
Вперше ідея створення документального фільму про художника Олега Мінька зародилася у його майбутніх творців – режисера Станіслава Литвинова та авторки сценарію Андріани Білої у грудні 2021 року. Це був складний напружений час, коли в повітрі вже витало щось зловісне, тривожне. Ішов відлік днів до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Але виставка картин Олега Мінька під назвою «Естетика парадоксів», яка відбувалася у той час в Києві, стала тією духовною поживою, яка збагатила, наситила потрібними сенсами й допомогла триматися у вірі.
«Естетика парадоксів» стала можливою завдяки її кураторам Аллі Маричевській та Мирославі Крат, їх постійній, творчо невсипущій роботі у галереї «АВС-арт». Саме виставка, а також і книга Світлани Єременко «Олег Мінько. Живопис як молитва» стали тим поштовхом до усвідомлення гострої необхідності документального фільму про Мінька.
На жаль, вже століттями російський одвічний ворог перешкоджає українському поступу і справі нашого потужного культурного розвою! Тож і не дивно, що саме через російського агресора довелося відкласти реалізацію ідеї створення кіно на кілька років.
У 2023 році режисеру та продюсеру Станіславу Литвинову вдалося повернутися до цього проєкту та об’єднати довкола себе творчих, ідейних та відданих українському мистецтву людей. Значний вклад для реалізації проєкту здійснила Леся Кочергіна-Дінкова, кураторка виставкових проєктів, поціновувачка українського мистецтва та меценатка. Вона стала продюсеркою кінокартини про Олега Мінька.
«Естетика парадоксів»
Творча авторська команда
- РежисерСтаніслав Литвинов
- Авторка сценаріюАндріана Біла
- Оператор-постановникОлексій Собчук
Герої документальної кінокартини
- Донька художникаІрина Мінько-Муращик
- Дружина художникаОльга Мінько
- Художник і близький друг Олега МінькаЛюбомир Медвідь
- Художник і близький друг Олега МінькаМикола Шимчук
- Учень Олега Мінька та дослідник творчої спадщини художникаДмитро Пшеничний
- Історик і арт-критикЄвстахія Шимчук
У процесі творення
Зйомки і монтаж фільму тривали впродовж осені 2023 року. Сценарій фільму створювався авторкою сценарію Андріаною Білою паралельно із дослідженням, вивченням творчості Олега Мінька, а також синхронно зі зйомками. Адже знімальний процес – це завжди творчість, коли режисер та авторка сценарію спілкуються з героями, дізнаються про нові факти, деталі, працюють із архівними матеріалами, насичуються і проймаються енергетикою майстерні художника, мандрують стежинами й вулицями, по яких колись торував свій шлях мистець.
В експресії духу
Варто також згадати і про «дим» як одну із «родзинок» стрічки. Ідея «диму» як наскрізної лінії з’явилася в режисера під час зйомок і відкриття такої деталі про Мінька, як його любов до паління люльки. Дим у кінокартині з’являється від самого початку, потім виринає у різні знакові моменти і як дух мистця, і як дух творчості.
Дим як дух підсилює і назву кінокартини. До речі, саме назва фільму – це прерогатива авторки сценарію. І за задумом авторки Андріани Білої для фільму про Мінька мало бути щось надзвичайно влучне, небанальне, символічне і глибоке. Ідею назви кінострічки допоміг «вловити» найкращий друг Мінька – художник Любомир Медвідь. Він в інтерв’ю озвучив про таку визначальну особливість творчості Олега Мінька як експресію, причому ця експресія була характерна як і в творчому, так і в особистісному плані. Тож після глибокого осмислення слів Любомира Медведя та довгих роздумів про надзвичайну й непересічну постать Олега Мінька, назва кінокартини визріла у формі означення стану мистця – «В експресії духу». Адже саме в такій експресії, в творчому неспокої і творив Олег Мінько і свої картини, і свою поезію, і текстиль, і навіть викладав. Він в усьому віддавав себе наповну.
Голці ніде було впасти
Прем’єра документальної кінокартини «Олег Мінько. В експресії духу» відбулася 25 листопада у Львівському палаці мистецтв. «Захопливі яскраві відгуки, багато вражень, а в переповненій залі — голці ніде було впасти» — так можна описати ту яскраву і знакову подію. Символічно, що прем’єра документальної кінокартини відбувалася у День пам’яті жертв Голодомору-геноциду, в 90-річчя трагедії. Адже картини художника Мінька просякнуті українським болем та осмисленням найбільшої трагедії українського народу через образи рідних йому людей.
